ІСТОРІЯ ВІСКІ
Ніхто достеменно не знає, коли саме люди почали отримувати алкоголь за допомогою перегонки, але схоже, ця історія нараховує понад чотири тисячі років.
У XII столітті він проклав собі шлях до Європи. Перші письмові свідчення про дистиляцію з'явилися в Шотландії у 15 столітті, коли у 1494 році король замовив таку кількість солоду, якої б вистачило для приготування п'ятисот пляшок aqua vitae — з латинської — "живої води".
У гельській мові вона має назву "uisge beatha", від якої походить слово "віскі".
Перший віскі був доволі тонізуючим напоєм, який створювався майже виключно ченцями. Він зовсім не витримувався й не містив сторонніх домішок. Саме таким і мав бути напій, що використовувався, насамперед, як ліки від усіляких хвороб, починаючи від віспи й закінчуючи паралічем.
З появою Генріха VIII, який розпустив монастирі й вирядив з них ченців, виробництво віскі перебралося до будинків та ферм звичайних шотландців.
З часом ці "приватні виробники" вдосконалили процес і помітили, що й сам по собі віскі може приносити задоволення.
Давайте перенесемося на початок 19 століття. В той час у Шотландії віскі був основним товаром. Деякі види стали дуже популярними переважно завдяки місцевим бакалійним крамницям. Біда ж була в тому, що ці віскі не вирізнялися сталістю своїх смакових характеристик. Тому віскі, яким ви насолоджувалися вчора, завтра міг смакувати зовсім по-іншому.
Для одного юнака на ім'я Джон Уокер – власника бакалійної крамниці в Кілмарноці – цього було замало. Він прагнув, щоб його клієнти кожного разу насолоджувалися тими ж самими якістю й смаком.
Отже він почав змішувати сорти, поки не отримав такий віскі, на якому він із гордістю міг написати своє ім'я.
А решта, як то кажуть, – вже історія.
